Літня рухлива гра "СТОНІЖКИ"
Кількість гравців:
десять і більше (парна кількість).
Матеріали: крейда.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
На землі намалюйте крейдою дві паралельні лінії завдовжки
5—8 м (залежно від віку гравців).
Гравці поділяються на дві команди, вишиковуються один за
одним перед лініями, узявши переднього гравця за пасок. Таким чином утворюється
ланцюжок — «стоніжка».
Команди сідають навприсядки і за командою ведучого починають
рухатись уздовж ліній. Перемагає «стоніжка», яка першою пробіжить уздовж своєї
лінії.
Якщо під час руху хтось із гравців упаде, команда
зупиняється і чекає, поки він підведеться, а потім знову продовжує рух.
Літня рухлива гра "КУРОЧКИ ТА ГОРОШИНКИ"
Кількість гравців:
дванадцять і більше.
Матеріали: не потрібні.
Місце гри: пляж, ігровий майданчик, парк.
Із числа гравців обирають 2 «курочки» та 4—6 «горошинки».
Усі інші гравці утворюють коло — «клітку».
«Горошинки» заходять у «клітку», назовні лишаються
«курочки».
За сигналом ведучого «клітка» рухається по колу праворуч або
ліворуч, а «курочки» ходять навколо неї, змахують крильцями та квокчуть.
За командою ведучого «Стій!» гравці зупиняються і піднімають
руки, відкривши «клітку».
«Курочки» забігають у коло і намагаються наздогнати
«горошинок». Упійману «горошинку» «курочка» виводить з кола. Гра продовжується
знову, як тільки буде упіймана одна «горошинка». Після закінчення гри
відзначаються найспритніші «курочка» та «горошинка».
Літня рухлива гра
"КВІТНИК"
Кількість гравців: п'ятеро і більше.
Матеріали: м'яч.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
Ведучий присвоює гравцям імена квітів.
Гравці стають у коло, ведучий заходить всередину і
розпочинає потім таку розповідь: «Я був у саду, багато бачив квітів, от тільки
Троянди там не було». «Ні,— має відповісти йому гравець з іменем Троянда,—
Троянда там була». Ведучий кидає цьому гравцю м'яч.
Троянда ловить м'яч та каже: «А от Півонії там не було...».
Тут має озватися Півонія: «Півонія там була, а от Ромашки там не було...».
І так далі.
Гравець, який не встиг вчасно відгукнутися й упіймати м'яч,
залишає гру.
Літня рухлива гра "КАРЛИКИ ТА ВЕЛЕТНІ"
Кількість гравців:
десять і більше.
Матеріали: не потрібні.
Місце гри: ігровий майданчик.
Усі гравці стають у коло. Ведучий заходить усередину,
пояснює правила гри.
Якщо ведучий промовить «карлики» — гравці мають сісти
навпочіпки, якщо скаже «велетні» — усі мають підвестися і підняти руки. Той,
хто помилився, вибуває з гри.
Під час гри ведучий може збивати гравців з пантелику,
подаючи неправильні команди, наприклад: «Кози!», «Вода!», «Кролі!».
Перемагає гравець, який жодного разу не помилився.
Літня рухлива гра
"Я ЗНАЮ БАГАТО ІМЕН"
Кількість гравців: троє і більше.
Матеріали: довга
скакалка.
Місце гри: ігровий майданчик.
Двоє гравців беруть скакалку і починають її крутити.
Третій гравець перестрибуючи через скакалку, каже «Я знаю
три дівочих імені: Оля, Таня, Катруся!». (Можна розпочати гру і з хлопчачих
імен.)
Потім через скакалку стрибає наступний гравець. Але він має
назвати вже чотири імені. Гра триває, поки хтось із гравців не назве
заздалегідь обумовлену кількість імен (наприклад, десять). Перемагає
найспритніший і найкмітливіший гравець. Гравці мають називати підряд або лише
дівочі, або лише хлоп'ячі імена. Плутати не можна.
Літня рухлива гра "КОШИК
ІЗ ФРУКТАМИ"
Кількість гравців:
десять, п'ятнадцять.
Матеріали: не
потрібні.
Місце гри: ігровий майданчик, парк.
Кожен гравець обирає для себе назву фрукта або ягоди. Потім
гравці стають у коло.
Ведучий обходить коло, дізнаючись, який плід обрав для себе
кожен гравець. Після цього він заходить у коло і розпочинає гру такими словами:
«Якось я був у садку і побачив там дерева з чудовими грушами та яблуками».
Поки ведучий промовляє це речення, «яблуко» та «груша»
міняються місцями. А ведучий, помітивши це, намагається зайняти одне із місць у
колі, що звільнилися.
Якщо в розповіді ведучого трапляються слова «кошик із
фруктами» або «кошик з ягодами», то усі гравці, що обрали для себе ці плоди,
мають помінятися місцями.
Якщо ведучому вдасться зайняти будь-чиє місце в колі, то гру
продовжує гравець, який забарився.
Літня рухлива гра
"ДЕ ЗАХОВАЛАСЯ МОНЕТКА?"
Кількість гравців: від двох до шести.
Матеріали: по одній монетці (камінцю, мушлі або іншій
дрібній речі) та по п'ять фішок для кожного гравця.
Місце гри: пісочниця, піщаний пляж.
Кожен гравець нагрібає з піску п'ять невеликих горбочків.
Усі гравці відвертаються, ведучий ховає в одному з горбків монету.
Перший гравець віддає фішку і обирає горбочок, де, як він
вважає, має знаходитись монета. Якщо він знаходить монету, то гра починається
спочатку.
Якщо гравець не знаходить монету, то віддає ще одну фішку за
право продовжити пошук під іншим горбочком.
Гра триває до тих пір, поки не знайдеться монета або у
гравців не залишиться жодної фішки.
Можна дещо змінити правила гри: нагребти горбочків за
кількістю гравців. У такому випадку гравець, який відшукає монету, забирає
фішки тих, чиї спроби виявились марними.
«Швидко по
місцях!»
Усі гравці
шикуються в одну чи дві колони і витягують руки вперед, злегка торкаючись ними
плечей попередніх гравців.
За сигналом
ведучого: «Розбіглися!» — усі діти розбігаються в різні боки. За другим
сигналом: «Швидко по місцях!» — усі мають вишикуватись у початкове положення.
Хто з гравців найшвидше стане на своє місце і правильно витягне руки, стає
переможцем.
Якщо гравців дві
колони, то виграє група, що вишикувалася першою.
Шикування на
початку гри можуть бути найрізноманітніші, залежно від рівня підготовленості
дітей, їх можна вишикувати у дві шеренги і запропонувати схрестити руки із
сусідами. Можна вишикувати в колону по двоє чи запропонувати сісти або стати
на коліна; можна вишикувати у два кола, руки покласти на плечі сусідів тощо.
«Космічні
перегони»
Гравці утворюють
команди. Кожній команді потрібен великий м'яч. Мета гри — простежити, яка
команда перша освоїть космос. Перший гравець з кожної команди пробігає через
кімнату з м'ячем і котить його назад до наступного гравця. Та команда, яка
перша перетне кімнату, виграє і стає володаркою космосу.
«Одвічний рух»
Усі учасники гри
сідають у коло. Один гравець починає показувати фізичні рухи (махати рукою,
тупотіти ногою тощо). Гравець, що праворуч нього, має повторити його рух і
додати щось своє. Третій повторює рухи обох і додає своє тощо. Той, хто не може
згадати хоча б одну дію чи робить рух у неправильному порядку, виходить з гри.
«Скакалки»
Ви правильно
здогадалися: «скакалки» — це ігри зі скакалкою. Але і тут дитяча фантазія
видумала стільки несподіваних варіантів, що «скакалки» можуть за своєю цікавістю
змагатися з будь-якою азартною грою.
Приміром, варіант
«Дзеркало». Ведучий стрибає зі скакалкою, змінюючи через кожні десять стрибків
спосіб стрибання. Інші учасники гри повторюють рух із максимальною точністю.
Тут велике поле для вигадки — стрибки, схрещуючи і розводячи руки, і високо
піднімаючи коліна, і крутячи скакалку так швидко, щоб вона встигла зробити два
оберти за один стрибок, тощо. Хто перший помилиться, той і програв.
«Алфавіт»
При кожному
стрибку гравець має назвати одну з букв алфавіту (спосіб стрибання має бути
складним, щоб важко було безпомилково стрибнути тридцять три рази, називаючи
всі букви алфавіту). Зробивши помилку, гравець має відразу назвати рослину на
цю букву чи тварину, чи місто, про що домовляються перед грою. Якщо це вдалося
зробити відразу, гравець може починати стрибати спочатку, якщо ні — черга
наступного гравця. Завдання учасника гри — пройти всі букви алфавіту.
«Золоті ворота»
Двоє ведучих,
узявшися за руки зверху, утворюють ворота і співають пісню:
Золоті ворота
Пропускають не
завжди.
На перший раз
прощається,
На другий раз
забороняється,
А на третій раз —
не пропустимо вас!
Усі інші
учасники, поки лунає пісня, пробігають крізь «ворота». На останні слова ворота
зачиняються, хто «упіймався», виходить з гри.
«Ми веселі малята»
На протилежних
сторонах майданчика чи зали відзначаються лініями два «будинки», де «мешкають»
дві команди. Відстань між ними 15—20 кроків.
По черзі гравці
проказують хором: «Ми веселії хлоп'ята. Любим бігати і грати. Ми веселії
хлоп'ята, спробуй нас наздогнати!» У цей час одна команда виходить зі
свого«будинку» і «хизується» перед супротивниками. Останні мають право починати
ловити, коли будуть вимовлені слова: «Спробуй нас наздогнати!»
Ті, кого спіймали
до лінії «будинку», переходять до команди суперників. Після чого «наступає»
інша команда.
Гра триває доти,
доки в одній із команд не залишиться жодного гравця.
«М'яч від стіни»
Гравці стають у
шеренгу перед стіною і розраховуються за порядком номерів.
Гравець кидає
м'яч об стіну, називаючи голосно номер когось із гравців. Останній ловить м'яч
і теж кидає його об стіну, називаючи будь-який номер. Так повторюється щоразу.
Якщо м'яч упаде на землю, усі розбігаються, а названий гравець, що не піймав
м'яча, бере його і кричить: «Стій!» Усі зупиняються, і гравець намагається
потрапити у кого-небудь м'ячем. Якщо потрапить, то гравець піднімає м'яч і
кричить: «Стій!», після чого кидає в наступного гравця. І так чинить кожен
гравець, якого торкнувся м'яч.
Якщо гравець, що
кинув м'яч, промахнувся, йому зараховується один штрафний бал, і гра
починається знову. Кидок м'яча об стіну робить той гравець, який не потрапив
м'ячем в іншого учасника гри.
Виграють ті, хто
не має штрафних балів. Хто з гравців має найбільше штрафних балів, програє.
Не можна заважати
гравцям ловити м'яч від стіни. Називати номер гравця треба одночасно з кидками
м'яча об стіну. За командою: «Стій!» ніхто не має зрушити з місця, а має право
тільки ухилятися. Кидати м'яч можна лише з того місця, де м'яч був піднятий.
Вибираючи місця
для гри, слід простежити, щоб поблизу не було вікон, засклених дверей.
«Поміняйтеся
місцями»
Гравці сидять на
стільцях у колі. Ведучий пропонує помінятися місцями тим, у кого, наприклад,
блакитні очі (шнурки на черевиках, імена починаються чи закінчуються на букву
«А»). Під час пересаджувань гравців ведучий має хутенько сісти на звільнене
місце. Той, хто залишиться без місця, стає ведучим.
«Зміна місць»
Дві команди
шикуються в шеренги одне навпроти одного. За командою ведучого гравці команд
міняються місцями.
Перемагає та
команда, яка першою вишикується в шеренгу.
Гру можна
урізноманітнити, змінюючи початкове положення, стоячи спиною одне до одного,
сидячи обличчям одне до одного, спиною одне до одного, лежачи на животі, лежачи
на спині тощо.
«Художня
естафета»
Інструкція:
«Намалюйте по черзі свій портрет (знак зодіаку тощо), передаючи маркер як
естафетну паличку».
«Ривок за м'ячем»
Команди
вишикувані в колони по одному за лінією старту, перед якою на відстані два-три
метри встановлені високі стійки з планкою на висоті два-три метри. У руках
першого гравця великий надувний м'яч. За сигналом ведучого він кидає м'яч угору
— уперед через планку, пробігає під нею і ловить м'яч, не даючи йому впасти на
підлогу. Потім біжить із м'ячем назад і передає його наступному учасникові.
Наступний гравець повторює те саме завдання тощо.
«Спробуй утекти»
Усі учасники
об'єднуються в одну команду і шикуються в шеренгу. Посередині майданчика
окреслюється зона завширшки два метри. У цій зоні стоїть ведучий, який має
ловити гравців, що перебігають через зону на інший бік ігрового майданчика. Усі
піймані ведучим гравці мають йому допомагати ловити, не залишаючи при цьому
зони. Гра триває доти, доки залишиться один не пійманий гравець. Він і буде
переможцем.
«Кумоньки»
Для цієї гри
потрібно намалювати чотирикутник. Четверо учасників стають на відведені
куточки. Ведучий підходить до одного з гравців і говорить: «Кумонько, дай
ключі!» Гравець у кутку відповідає: «Іди геть, там постукай». У цей час інші
гравці перебігають з кутка в куток. Якщо ведучий устигне стати у кутку, на його
місце стає гравець, що залишився без кутка.
«Заплутаний
клубок»
Розділіть гравців
на кілька груп і поставте кожну групу в коло. Дайте лідеру кожної групи по
клубку. Лідер має обмотатися нитками, потім передати клубок іншому гравцеві, що
робить те саме, і так по колу. Коли клубок досягає кінця кола, напрямок
змінюється — останній гравець починає розмотувати себе і т.д., назад до лідера.
Переможе та команда, що зробить це першою.
«Феєрверк»
Гравці вибирають
по одному спритному гравцеві з команди. Ті мають утримати одночасно в повітрі
спочатку два, а потім три, чотири, п'ять порожніх, різнобарвних, одноразових
целофанових пакетів, підкидаючи їх двома руками.
«Унікали й
оригінали»
Розділіть групу
на дві чи більше команд. Кожна стає в колону за каштаном. Через чотири-п'ять
метрів зробіть фініш. За сигналом перша дитина з кожної команди біжить до
фінішу і назад, передаючи естафету наступному гравцеві. Команди змагаються в
оригінальності.
Наступний гравець
має досягти фінішу іншим способом: стрибками, підскоками тощо, але не
повторюючи рухів.
«Вікінг, тостер,
слоник»
Гра на увагу.
Грають у колі. Ведучий показує на гравця і говорить, приміром, «вікінг», дитина
«робить собі ріжки», а її сусіди праворуч і ліворуч починають «веслувати». При
слові «слон» гравець показує хобот, а його сусіди «приставляють до нього
вуха»; «тостер» — гравець підстрибує, а його сусіди присідають і «сичать». Ведучий
називає імена центральних гравців. Якщо хтось із трійки ловив ґав, він стає
ведучим.
«Кульковий салют»
Кожен гравець зі
своєю кулькою має добігти до стільця і лопнути кульку, сівши на неї. І лише
потім передавати естафету.
«Сліпий і
поводир»
Ролі
розподіляються по парах. Один учасник, «сліпий», заплющує очі й наосліп
вивчатиме світ. «Поводир» допомагає «сліпому» як може. Через певний час вони
міняються ролями. Після гри обмінюються відчуттями, як сприймати світ без
одного органа відчуттів.
