Рухливі ігри за сюжетами українських народних казок

Рухливі ігри за сюжетами українських народних казок

Опис документу:

Рухливі ігри за сюжетами українських народних казок для використання на уроках та в позакласній роботі. Казки: "Ріпка", "Рукавичка", "Колосок", "Пан Коцький", "Заєць - Хвалько" , "Цап та Баран", "Лисичка - сестричка та Вовк - панібрат", "Коза                                         Колосок

Хтось із дітей — Півник.  Він тримає колосок.  Всі інші - мишенята.  Вони сплять.  Півник кукурікає і каже:

Гей, ледачі мишенята!
Досить вже відпочивати!
Тільки й знаєте, що спати,
Розважатись і співати.
До роботи всі ставайтеЙ колосочок відшукайте.
Хто знайде — обмолотіть
Й пиріжечків напечіть!
А сам Півник у цей час ховає колосок.  Після його останніх слів мишенята прокидаються і шукають колосок.  Хто першим знайде, стає Півником.

                                Рукавичка
Серед дітей лічилкою вибирають Собачку, інші — мешканці «рукавички». Вони стають гуртом і обв'язуються довгою мотузкою. Це «рукавичка». Діти рухаються по залу, говорять слова:

Що за диво-рукавичка!
Зовні — зовсім невеличка,
А з середини — мов хата,
На звірят різних багата.

Тут і мишка-шкряботушка,

 Тут і жабка-скрекотушка,

Є і зайчик-побігайчик,

І лисичка — всім сестричка.

Тут і вовчик, і кабан,
І ведмідь-товстуган.
Всім живеться дружно в ній —
В рукавичці чарівній.

Собачка (з кінця залу):
Гав! Знайшов я рукавичку,
Що дідусь мій загубив.
Вибирайтесь, звірі, з неї,
Доки не переловив.
Після цих слів Собачка біжить до рукавички, а діти швиденько вибираються з неї і втікають. Того,  хто залишився, Собачка забирає з собою. Потім на роль Собачки призначають іншого.


                     Колобок

Діти стають у коло. Лічилкою вибирають ведучого — Колобка. Колобок біжить по колу і співає:

Я Колобок, Колобок,
По коробу метений,

На яйцях спечений -
Я від баби та від діда втік,
Я від зайця та від вовка втік,
Від ведмедя та від лисиці втік!

І від тебе утечу!При цьому він торкається рукою дитини, біля якої закінчив промовляти слова, і втікає від неї.  Колобок біжить по колу, намагаючись зайняти місце дитини, яка ловить.  Якщо йому це вдається, то він залишається Колобком.  Якщо ж його наздоганяють, то Колобком стає інший.  Коли тривалий час діти не можуть зловити Колобка, лічилкою обирають іншого ведучого.

        Коза-Дереза

Діти стають у коло, креслять навколо себе «хатинки». Одну дитину

вибирають Козою-Дерезою. Вона підходить до першої-ліпшої «хатинки», стрибає туди й каже:
Я Коза-Дереза, 
За три копи куплена, Пів бока луплена! 
Тупу-тупу ногами,
Сколю тебе рогами. 
Ніжками затопчу, 
Хвостиком замету,
Тікай з хатинки!
А дитина у відповідь: 
Ти, козо, не дражни, 
А спробуй мене обжени! 
Після цих слів обоє на одній нозі намагаються щонайшвидше пострибати навкруг усіх інших «хатинок».  Один скаче ліворуч, другий — праворуч. Хто повернеться до «хатинки» перший, залишається там за «господаря».  А хто запізниться, стає Козою-Дерезо, і стрибає в іншу «хатинку».

                                        Цап та Баран

 Діти утворюють коло. Жеребкуванням вибирають Цапа та Барана. Всі  інші - вовки. Діти, тримаючись за руки, йдуть по колу, а Цап та Баран стоять у центрі і промовляють слова:

Ми — Цап та Баран,
І Вовки — не друзі нам.
Хоч вони і хижі звірі,
їх боятися — не діло.
Цап - сміливий,

Баран -дужий,
І обидва розумні дуже.
Допоможуть ще копита.
Ану, лови ворожбита!

 Після цих слів Цап і Баран наздоганяють вовків. Гра повторюється кілька разів зі зміною ролей.

Лисичка–сестричка та

Вовк–панібрат

Вовк присів і начебто їсть рибу. До нього підходить Лисичка, за яку тримаються одне за другим лисенята. Лисичка приказує:

Тричі, двічі обкручусь,

Вовку в вічі подивлюсь.

А тоді заводить розмову з Вовком:

Вовче! Вовче! Дай води,

До колодязя піди.

Боюсь гадюк,

Так налякай.

Не вмію.

А ти так: пулі, пулі! Лясь, лясь!

Показуючи, б’є в долоні. За нам і лисенята так само. А Лисичка знову просить:

Та ні, Вовче, дай води!

Піди до верби.

Боюсь жаб.

Так потопчи.

Не вмію.

А ти так: тупу, тупу!

Тупаючи ногами Вовк підходить до Лисиці.  Лисиця з лисенятами впікають, а Вовк їх наздоганяє. Кого упіймав, той стає Вовком.

  Пан Коцький

 Діти стоять у колі на відстані витягнутої руки один від одного. Одну дитину обирають «Паном  Коцьким». Він сидить на стільчику серед кола і вдає, що спить. Діти ідуть праворуч колом і проказують:

Ось там у лісі хтось лежить,

Це, напевно, Пан Коцький спить.

Ми тихенько обійдемо,

До Пана Коцького підійдемо.

(Діти зупиняються, а вчитель говорить)

Тихіше, тихіше, не кричіть

Пана Коцького не збудіть.

Як прокинеться біжіть,

Бо  переловить вас умить!

Діти підходять до Пана Коцького і зупиняються в маленькому колі пліч-о-пліч. На слова «Пан Коцький збудився!»  діти втікають, а він їх ловить. Кого упіймав, той стає Паном Коцьким. І гра продовжується.

         Ріпка

Для цієї гри треба прямокутний майданчик. По кутках майданчика чотири «хатки». По «хатках» стоять Дід, Баба, Внучка та Жучка, вони час від часу міняються «хатками», перебігають із «хатки» в «хатку». На середині майданчика лежить ріпка (це може бути м’яч). По майданчику бігає Мишка. Вона підходить до когось із учасників (наприклад Діда) і каже :

Діду, Діду, пора ріпку рвати!

А Дід : «Нехай підросте!»

Мишка підбігає до Баби і говорить:

 Бабо, Бабо, пора ріпку рвати!

А Баба : «Нехай підросте!»

І з «хатинки» не виходить. Мишка підбігає до кожного з учасників, але ніхто її не слухає і з хатинки не виходить.

Тоді Мишка гукає.

Діду, Діду, ріпку вкрали!

Після цих слів всі учасники мають водночас помінятися місцями , а Мишка старається зайняти чиюсь «хатку». Хто залишився без хатки стає ведучий і гра продовжується.

                    Курочка Ряба

З гурту дітей вибирають Діда, Бабу, Курочку і Мишку. Решта стають у коло, ходять то вліво, то вправо та й співають:

Був собі Дід та Баба, а в них Курочка Ряба.

Та сіла на полиску, та знесла яєчко.

Дід бив – не розбив,

Баба била – не розбила.

А Мишка бігла, хвостиком махнула, -

Яєчко впало та й розбилось!

Дід плаче, Баба плаче, а Курочка куд - кудаче:

Не плач, Діду, не плач, Бабо!

Я знесу яєчко та не просте, а золоте!

До початку пісні на середину кола виходить Дід, а за ним – Баба; прибігає Курочка, махає руками, ніби крилами і присідає

До слів «Дід бив» діти тупають ногами.

Коли діти співають «А Мишка..», вбігає Мишка і жваво пересмикується між Дідом,  Бабою та Курочкою.

До слів «Яєчко впало та й розбилось..» всі припадають до землі і встають.

Дід і Баба вдають, що плачуть.

Курочка співає : «Не плач, Діду..». Потім всі ловлять Мишку, що втікає.