Мовленнєві вправи та ігри вдома для дітей із затримкою психічного розвитку, з порушенням мовлення та слуху

Мовленнєві вправи та ігри для цікавого домашнього дозвілля дітей із затримкою психічного розвитку, з порушенням мовлення та слуху

Мета: формувати мовленнєві вміння, розширити словниковий запас, сформувати навички зв’язного мовлення

                          Овочі

Завдання 1. Що це?

Покажіть і розкажіть дитині про овочі, звертаючи увагу на те, де вони ростуть: під землею чи на землю. Наприклад: «Це овочі. Вони ростуть на грядках у городі. Це огірок. Він росте на землі…». 

Запропонуйте дитині:

• Назвати овочі, які ростуть над землею; назвати ті, які ростуть під         землею.
• Подивитись уважно на малюнок з овочами, заплющити очі й назвати овочі, які запам’ятали із картинки. Які овочі ростуть під землею, які – на землі?

Завдання 2. Колір овочів 

Запропонуйте дитині:

• Знайти овочі зеленого кольору; сказати про це реченням.
• Знайти і назвати овочі червоного кольору і т. ін.

Завдання 3. Якої форми овочі?

Попросіть дитину знайти і назвати овочі, схожі на круг, овал, трикутник, та з’єднати лінією кожний овоч з потрібною фігурою.

– Якої форми огірок, помідор, цибуля тощо? Наприклад, огірок –овальний, помідор – круглий…

Завдання 4. Скажи навпаки

Велика диня – маленька диня 

Довгий огірок – …

Твердий помідор – …

Дрібний буряк – …

Гіркий перець – …

Пізня капуста – …

Завдання 5. Овочеві соки

Запропонуйте дитині роздивитися овочі та назвати соки, що можуть бути з них виготовлені. Наприклад: цей сік виготовлений із моркви, тому він називається морквяним. Попросіть дитину пригадати і сказати, як називається пюре з картоплі, ікра з кабачків, суп з гороху, салат із буряка.

                                  Фрукти

Завдання 1. Що це?

Покажіть дитині зображення фруктів і розкажіть про них. Наприклад: на картинці зображені фрукти. Це лимон, це груша, це яблуко… Фрукти ростуть на деревах. Є фрукти, які ростуть у наших краях, – сливи, вишні, груші, яблука. А є ті, що ростуть у теплих країнах, – лимони, апельсини, банани.

        Завдання 2. Якої форми фрукти?

Попросіть малюка розповісти, яку форму мають зображені фрукти. Наприклад: «Слива має форму овала, вона овальна, а груша схожа на трикутник». Запропонуйте дитині, не дивлячись на картинку, назвати всі фрукти круглої форми, овальної форми. 

Завдання 3. 

Назвіть колір і форму фрукта та попросіть дитину відгадати, що це за фрукт, за цими двома ознаками (дитина може дивитися на картинку із зображенням фруктів). Наприклад: «Здогадайся, який фрукт я загадав(ла): він оранжевий і круглий. Це… А тепер ти загадай фрукт і назви його форму та колір, а я спробую відгадати». Запитайте дитину, що це за фрукт.

• Якщо колір цього фрукта не жовтий, то це може бути… (апельсин, слива); не зелений – (гранат, вишня); не синій – (яблуко)…
• Якщо форма цього фрукта не овальна, то це може бути… (яблуко, вишня); не кругла – (банан)…
• Не круглий і не жовтий (слива), не зелений і не овальний (апельсин), не круглий і не оранжевий (банан)…

Завдання 4. Що можна приготувати з фруктів?

Майже із всіх фруктів можна приготувати смачний і корисний сік, зварити варення. Розкажіть дитині, як називатимуться соки і варення з різних фруктів, виділяючи голосом закінчення прикметників. Наприклад: сік з яблук – яблучний, варення з яблук – яблучне…

Попросіть малюка подивитися на банки і стакани із соком і розповісти, як вони називаються. Наприклад, сік зроблений зі слив – сливовий, а варення зі слив – сливове…

Запропонуйте дитині погратися у гру «Здогадайся, що я хочу: сік чи варення?». Я хочу яблучне…, я хочу вишневий…, я хочу вишневе…

Завдання 5. Придумай свій сік і назви його

Поясніть дитині, що сік можна приготувати відразу з декількох фруктів. Наприклад: «Я хочу зробити сік з яблук і слив, він називатиметься яблучно-сливовий». Називайте фрукти, а дитина нехай спробує назвати сік: слива і абрикос, груша і яблуко, яблуко і груша…

Завдання 6. Що не так?

Попросіть малюка виправити почуті помилки, наприклад: «На яблуні ростуть не груші, а яблука» .

• На яблуні ростуть груші.
• Апельсини, яблука та груші це овочі.
• З персиків можна зварити абрикосове варення.
• Сік з яблук називається сливовим.
• Вишні ростуть на городі.
• Яблуко за розміром більше вишні

                                         Квіти

Завдання 1. Що це?

Покажіть дитині та назвіть квіти, уточнюючи, де вони ростуть. Попросіть дитину:

• показати троянду, нарцис, дзвіночки;
• показати квіти в тому самому порядку, у якому їх назве дорослий;
• з’єднати лініями пелюстки з відповідними квітками;
• запам’ятати всі квіти, і, не дивлячись на картинку, назвати якомога більше квітів.

Завдання 2. Частини квітки

Запропонуйте дитині назвати всі частини квітки і розповісти, яку функцію вони виконують у житті рослинки. Наприклад: корінь – ним квітка із землі дістає воду…

Якщо дитина стикається із труднощами, допоможіть їй запитаннями, на які просіть дитину відповідати повними реченнями. 

Завдання 3. Квіти садові та польові

Розкажіть дитині, що є квіти, які вирощують на балконі, в саду. За ними доглядають, підгодовують, поливають, бережуть від холоду. Це садові квіти – тюльпан, нарцис, троянда… А є квіти, які ростуть на лугу, у полі, у лісі. За ними ніхто не доглядає. Це дзвіночки, мак, кульбаба. ,

Попросіть дитину назвати садові, польові, лісові квіти, починаючи своє речення так: «Садові квіти – це…»

Завдання 4. Лікарські рослини та рослини, які охороняють. 

Розкажіть дитині про те, що є квіти, які допомагають при різних захворюваннях. Наприклад, коли у людини болить горло, можна полоскати його відваром ромашки, а листки подорожника прикладають до ранки. А ще є рослини, які занесені до Червоної книги. їх залишилося дуже мало, тому зривати їх не можна – це підсніжники, кувшинки…

Запропонуйте дитині погратись у гру «Оповідки про квітки» (дорослий обирає квітку, що зображена на малюнку, описує її – дитина відгадує; потім дитина і дорослий міняються місцями: дитина описує квітку, дорослий відгадує).

Завдання 5. Назви свій колір

Розгляньте ще раз разом із дитиною всі квіти. Назвіть кольори, що є на картинці. Зверніть увагу на те, що не завжди квітка має у своєму забарвленні один колір. Навчіть дитину називати такі забарвлення: жовтий і червоний –жовто-червоний, синій і фіолетовий – синьо-фіолетовий, синій і зелений – синьо-зелений.

Вправу можна виконувати навпаки: дорослий називає складний колір – дитина відновлює прості кольори.

Завдання 6. Склади розповідь

Запропонуйте дитині уважно подивитися на малюнок, розставити у кружечках цифри та скласти зв’язну розповідь про те, як виросла квіточка.

                                                                          Посуд

          Завдання 1. Посуд

Попросіть дитину назвати предмети, зображені на малюнку, а також пояснити призначення кожного предмета (наприклад: «Це глибока тарілка. У неї наливають борщ, суп, кашу. Це – сковорода і т. ін.»). Як можна назвати одним словом усі предмети, зображені на малюнку? Запропонуйте дитині подивитися на малюнок, запам’ятати предмети, по пам’яті назвати їх.

         Завдання 2. Частини посуду

Покажіть дитині справжній посуд і назвіть його частини (наприклад: «Це чайник. У нього с ручка, щоб тримати чайник, носик з отвором, щоб було зручно наливати чай, стінки та дно»).

Аналогічно попросіть дитину розповісти про інший посуд, що є на кухні. Запропонуйте дитині відгадали (а потім і самій загадати), який посуд ви описали: у неї є дно, стінки невисокі й одна ручка.

Завдання 3. Для чого потрібен посуд?

Поясніть дитині та покажіть, що і в який посуд кладуть (наприклад: «Це цукорниця. Вона називається так тому, що в неї кладуть цукор»).

Попросіть дитину показати, куди вона покладе масло, цукерки, салат, сіль, молоко, хліб і як відповідно називатиметься цей посуд.

Корекційні вправи та ігри для дітей з особливими освітніми потребами

Вправи для розвитку моторики і уваги.

1. Вправа «Повтори за мною». Дитина повинна по інструкції: а) протягнути руки вгору, вниз, направо, наліво (якщо не знає «направо», «наліво», то «на вікно», «на двері»); б) показати витягнутою рукою на названий предмет (вікно, стіл, книга і т.д.); в) намалювати крейдою (олівцем) круг (паличку, хрестик) вгорі, внизу, праворуч, ліворуч дошки (зошита).

2. Вправа «Який я сильний». Вправа для пальців рук: розчепірити пальці, стиснути кулак – розтиснути; з стиснутого кулака по черзі випрямляти пальці.

3. Скачувати з пластиліну кульки, змійки, ланцюжки.

4. Вправа «Допоможи». Перекладати дрібні предмети (кульки) із однієї коробки в іншу. Зібрати розсипані на підлозі дрібні предмети в коробку.

5. Вправа «Я майстер». Проколювати товстою голкою дірочки в товстому папері.

6. Вправа «З’єднай». Крейдою на дошці або олівцем на аркуші паперу ставлять дві крапки, дитина повинна пальцем провести лінію, що їх сполучає (крапки даються в різних напрямках)

7. Вправа на рівновагу. Дитина повинна:

а) пройти по накресленій лінії (пряма, круг, хвиляста);

б) пробігти по дошці, несучи який-небудь предмет.

Вправи для розвитку пам’яті та уваги

1. Вправа «Швидко назви». Вихователь показує дитині картинки і швидко їх прибирає. Дитина повинна по пам’яті назвати, що бачив. 2. Кілька разів вдаряють по долоні або олівцем об стіл. Дитина повинна сказати, скільки разів.

3. Вправа «Повтори за мною». Проводиться ритмічний стукіт (паличкою об стіл). Від вихованця вимагається повторити його.

4. Вправа «Покажи». Виконується який-небудь рух. Дитина по пам’яті повинна його повторити.

5. Вправа «Не помились». Дитині зав’язують очі, вихователь торкається його. Дитина повинна визначити скільки разів до нього торкнулися.

Вправи для визначення кольору, форми, величини

1. Показується якась фігурка з кольорової геометричної мозаїки (ромб, круг, трикутник). Дитина повинна вибрати таку ж за формою (по кольору).

2. Показується певна фігурка (з тієї ж мозаїки), а потім вона прибирається. Дитина по пам’яті повинна підібрати таку ж.

3. Розкладання різнокольорових кульок, кружечків, паличок в кучки по кольору.

4. Складання різних пірамідок.

5. Будування ланцюжком кубиків однакового розміру і одного кольору. Будування кубиків різної величини в ряд за принципом поступового зменшення розміру кожного наступного кубика.

6. Виставляють однорідні предмети різного розміру (грибочки, човники, ляльки і т.д.). дитині пропонують показати найбільшу – найменшу.

7. Розкладаються різні предмети контрастних кольорів. Дитині пропонують відокремити предмети одного кольору від предметів іншого кольору. Потім вчать правильно називати ці кольори; поступово вводять нові. Шляхом вправ на різних предметах, групуючи їх і називаючи колір, дитина навчається правильно розпізнавати і називати кольори. Можна використовувати намистинки, кульки, мотки ниток, смужки паперу, палички, прапорці, ґудзики, предмети, зроблені з пластиліну (кульки, ковбаски, яблучка) і т.д.

Корекційні вправи для неспокійних дітей

Для неспокійних, імпульсивних дітей доцільно заняття чергувати зі спеціальними вправами, які вимагають спокою і самовладання. Ці вправи можуть бути наступними:

1. Посидіти спокійно 5-10-15 секунд.

2. Посидіти мовчки, заклавши руки за спину.

3. Повільно мовчки проводити рукою по краю стола.

4. Тихо встати і сісти.

5. Тихо пройти до вікна (до двору), повернутися на своє місце і сісти.

6. Тихо підняти і опустити книжку (можна кілька разів).

Корекційні вправи для досягнення відповідної швидкості рухів

Ці вправи доцільно проводити з інертними, малорухливими дітьми.

1. Прибрати зі столу руки швидко по команді.

2. Швидкі рухи рук по команді (підняти руку, простягнути в сторону і т.д.).

3. Швидко постукати по столу 3,4,5 раз.

4. Швидко вийти з-за столу, сказати своє ім’я (або вік, або адресу) і сісти на місце.

5. Швидко підняти якийсь предмет (попередньо дорослий його упускає).

6. У швидкому темпі називати показувані предметні картинки.

Корекційні ігри Гра «Що змінилось?»

1-й варіант. Перед дитиною ставиться іграшковий автомобіль, у нього садять декілька котиків (3-4). Дитині пропонується уважно подивитися і запам’ятати. Потім вона повинна закрити очі. Один котик приймається. Відкривши очі, дитина визначає, що змінилось.

2-й варіант. На стіл ставляться два кубики (червоний і зелений). Дається вказівка: «Подивись уважно і запам’ятай. Тепер закрий очі». Ставиться ще червоний кубик. Дитина повинна визначити, який кубик добавився або що змінилося. Цю гру можна широко варіювати, використовуючи різні іграшки та предмети. Гра розвиває увагу, спостережливість, пам’ять.

Гра «Маленька господиня» Мета гри – розвиток у дітей навичок самообслуговування, формування уміння слухати інструкцію (вказівку) і виконувати її. Використовуються іграшкові лялькові меблі, посуд. Дитині пропонується обставити кімнату. Дається одна вказівка, дитина її виконує. Після цього дається інша вказівка. Наприклад: «Поставити шафу, диван, стіл, стільці» і т.п. «Посади ляльку. Дай їй тарілку. Налий туди борщ. Погодуй її. Прибери посуд. Поклади ляльку спати» і т.п. (кожного разу виконується тільки одна дія). Цю гру можна використовувати і для розвитку мовлення. Дитина повинна розповідати про те, що вона робить. Наприклад: «Я саджу ляльку. Я даю їй тарілку. Наливаю їй борщ. Я годую ляльку.» і т.п.

Ігри із будівельним матеріалом

 1. Дитина будує за показом або по словесній інструкції. За показом. Дорослий кладе кубик. Дитина повинна зробити те ж саме. На цей кубик кладеться інший. Дитина виконує цю ж саму дію. По словесній інструкції. Дорослий мовою регулює дії дитини. «Візьми червоний кубик, біля нього постав такий же» і т.д. Деякі діти добре підпорядковують свої дії словесній регуляції і таким чином вчаться виконувати багато завдань. Діти  краще будують за показом, наслідуючи кожну дію.

2. Дитина будує за зразком. Цей вид діяльності більш складний.  Подається нескладний зразок і пропонується: «Побудуй таку ж саму лавку» («хатинку», «садок» і т.д.). Якщо дитина не може виконати завдання самостійно, слід їй в цьому допомогти.

3. Дитина будує за власним задумом.  Але якщо навчити їх будувати декілька «об’єктів», вони з цікавістю будуть це робити в подальшому по пам’яті самостійно і отримувати задоволення від гри.

 

РОЗВИВАЮЧІ ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ. Поради психолога

ВИДИ РОЗВИВАЮЧИХ ІГОР ДЛЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ

При аутизмі помітно страждають комунікативні навички та адаптація в соціумі – це ускладнює нормальне існування аутичного людини в реальному світі, де «життєвої базою» є соціальна взаємодія.

 Розвиваючі ігри для дітей-аутистів допомагають діткам адаптуватися в соціумі, поліпшити контактність з навколишнім середовищем, зміцнити зв’язок з батьками, скорегувати небажану поведінку, підготуватися до взаємодії з іншими дітьми в дитячому садку і школі (звичайних або спеціалізованих).

На відміну від нейротипічних ровесників, аутята схильні надовго «застрягати» на стадії знайомства з предметним світом. Основним мотивом їх дій з предметами та іграшками є сенсорні властивості предметів, які залучають аутичних дітей. При цьому дитина може відмовлятися використовувати предмет за прямим призначенням, проте любити його за якесь окреме сенсорне властивість («приємність» на дотик, певний звук, видаваний предметом, його колір та ін.)

   У такому ставленні до предметів є позитивна сторона: сенсорні властивості предметів, приємні дитині, можна використовувати в якості основи для ігрових дій, за допомогою яких він буде розвиватися. Саме тому в корекційній роботі найбільш часто застосовуються сенсорні ігри для дітей з аутизмом. Мета таких ігор – розкрити дитиною якомога ширший спектр почуттєвих відчуттів, тому сенсорні ігри поділяються на підвиди:

• підлогові або настільні предметні (зорові, тактильні, дотикові відчуття);
• звукові (слух);
• рухливі (відчуття руху);
• нюхові, смакові і ін.

    РОЗВИВАЮЧІ ІГРИ ДЛЯ аутичних дітей 

Підбираючи найбільш ефективні розвиваючі ігри з аутичними дітьми,  важливо керуватися цілим рядом факторів, включаючи:

• особисті переваги дитини;
• доступність гри для нього;
• користь і цілі, які планується досягти за допомогою ігрових дій.

При цьому необхідно враховувати рівень загального розвитку дитини та її вік, адже іноді гра, відповідна малюкові в 3 роки, вже не приносить відчутної користі в 7 років.   Важливо, щоб ігри для дітей були простими і доступними, вони не мають викликати у них напруження і відштовхування. Бажано, щоб це було щось знайоме, з чим вже грались раніше. Потрохи ігри мають розвиватись, по наростаючій – розпочати з найелементарніших і переходити до складніших.

     Варто відзначити, що діти з різними особливостями будуть по різному сприймати ту чи іншу гру.

Тому під час заняття потрібно індивідуально підходити до кожної дитини, допомагати, підтримувати, підказувати, повторювати по декілька разів, якщо це буде потрібно.

    Зрозуміло, в кожному конкретному випадку “развивалки” підбираються індивідуально, але при цьому існує і «загальноприйнята» градація ігор для дітей з РАС по віковим групам, яку ми розглянемо нижче.

ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ігри з аутичною дитиною  можуть включати в себе:

• взаємодія з сипучими продуктами. Великий пластиковий таз або ванночка наповнюється рисом, сухий квасолею, дрібними каштанами або кульками, а потім туди закопується невелика іграшка. Суть полягає в тому, що дитина повинна діставати іграшки, одночасно набуваючи корисний дотиковий досвід від занурення рук в квасолю;
•  з водою. Вода дуже позитивно впливає на емоційний стан, допомагає розслабитись. Варіантів для ігор є безліч: переливання води по різних посудинах, створення фонтану, поставивши руку під струмінь води, ігри з лійками та інші.
• з світлом і тінями;                                       

Використовуючи лампу, ліхтарик чи свічку створимо справжній театр тіней на стіні. За допомогою дзеркала пограємось з сонячними зайчиками. А дзеркальна сфера точно приємно вразить;

• видування бульбашок. Якщо дитина поки ще не може подути сама, нехай в допомагає вам відкривати пляшечку з мильним розчином і занурювати в нього колечко – так можна допомогти дитині усвідомити поняття «по черзі» і навчитися діяти в парі з іншою людиною;
• пальчикові малювання. Аутичні діти не завжди люблять «бруднити» ручки, але спробувати прищепити дитині інтерес до цієї забави все ж варто. Пальчиками, вимазаними в фарбі, можна створювати візерунки і просто плями на стінах ванної, одночасно знайомлячись з різними кольорами і отримуючи нові відчуття від фарби на шкірі.

У міру того, як аутичний «туман» в душі дитини розсіюється, він починає проявляти інтерес до субстанцій, які до цього відмовлявся чіпати – наприклад, до пальчикових фарб, піску, пластиліну, піні для ліплення Playfoam і ін.

Дошкільника від 4 до 6 років стоїть спробувати зацікавити рольовими іграми, оскільки абсолютна більшість дітей з РАС демонструють затримку в розвитку щодо рольових ігор. Грайте з дитиною:

в динозавриків або ведмежат, ревучи один на одного і відшукуючи ласощі, заховані в траві або де-небудь ще;

в залізницю, завантажуючи поїзда вантажами, саджаючи на них пасажирів і перевозячи їх в пункти призначення;

в лікарню, лікуючи іграшкових звірів уколами, краплями в очі, вушка і носики, перев’язки лап, «прийомом ліків»;

в школу або дитячий садок, де дитина може бути як учителем / вихователем, так і учнем – це добре тренує комунікативні навички. 

Сенсорні ігри для аутистів дошкільного віку можуть включати в себе ритмічний стукіт по барабанах, музичні іграшки, розгойдування на гойдалці, кільцях або перекладині, лазіння по шведській стінці, кружляння на обертовому кріслі, катання на дитячому автомобільчику або  маленькому велосипеді без педалей і ін .

З дітьми МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ можна грати:

в «шпигуна». Описати детально в голос  будь-який предмет, після чого дитина повинна його знайти в кімнаті. Якщо вона не зможе відшукати –просто покладіть перед нею 2-5 інших предмети, при цьому опишіть один із них і попросіть показати саме його;

в ляльковий театр, де ляльки та інші іграшки беруть участь в сценках про школу, магазині, різних знайомих малюкові ситуаціях з життя. Замість іграшок можна використовувати фотографії членів сім’ї і самої дитини, закріплені на вертикальних фігурках – це зробить ігровий світ більш реальним.

«Відгородження» аутиста від світу призводить до порушення свідомих і чуттєвих зв’язків з іншими людьми, відновити які можна за допомогою ігор, спрямованих на розвиток емоційної контактності. Для дітей, які не розмовляють взагалі або мають мовні проблеми, необхідно включати в ігровий процес логопедичні елементи.

  Корисними будуть для молодших школярів стануть різні танцювальні рухи і гімнастичні вправи під ритмічну музику (для тих, хто не проявляє гіперчутливісь до голосних звуків). Увімкніть веселу мелодію з чітким ритмом і запропонуйте дитині потанцювати разом, показуючи йому різні рухи, які він повинен буде повторювати. Можна танцювати з м’ячем, скакалкою, стрічкою, улюбленою іграшкою.

ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Заняття та ігри для аутистів підліткового віку розвивають контактність з ровесниками і сприяють глибшому розумінню співрозмовника. До таких розвивають занять відносяться:

подолання смуги перешкод. Перешкоди можна створити з великих м’ячів, стільців та інших предметів. Краще грати парами, щоб один з дітей був провідним, які віддають команди, а другий – веденим, виконуючим ці команди;

«Поглиблений» перегляд фільмів. Оскільки діти з РАС зазнають труднощів з розумінням чужих емоцій і почуттів, можна показувати їм сцени з фільму, що містять соціально-комунікативні моменти. Потім потрібно обговорити ці сцени з дітьми, щоб з’ясувати, які моменти вони помітили і зрозуміли, а які «пройшли повз». Виявлені незрозумілі моменти потрібно доступно пояснити, а потім включити відео ще раз. Використовуйте стоп-кадри і пропонуйте глядачам описати емоції, відображені виразом облич героїв.

СЕНСОРНІ ІГРИ ДЛЯ аутистів

Сенсорні розвиваючі ігри для дітей з аутизмом допомагають їм:

• увійти в контакт з дорослим, почати довіряти;
• отримати інформацію про навколишній світ, позитивні емоції, нові сенсорні враження;
• позбутися від напруги;
• звикнути до виконання конкретної ролі (в сюжетних іграх), отримати розуміння соціальних взаємодій.

Нові чуттєві враження можна дати дитині за допомогою таких ігор, як:

«Змішуємо фарби». Фарби різних кольорів змішуються для отримання нових кольорів і відтінків;

«Частування для ляльок». Ляльки та інші іграшки сидять за столом, а перед ними стоїть «частування»: склянки з водою певного кольору (червоний – для імітації вишневого соку, білий – молока, або ж можна використовувати справжні напої). В процесі гри можна використовувати різні сюжети (день народження, кафе), вчитися рахувати «гостей», що сидять за столом, передавати один одному склянки і т. д .;

«Замок з піни». У миску наливається вода, додається рідке мило або інший засіб, що дає рясну піну. У воду вставляється коктейльна соломинка, і дитина дме в неї, від чого перед ним виростає велика шапка білої піни, з якої можна грати.

У «зорових» аутистів самий чутливий сенсор – це очі. Таким дітям будуть корисні ігри з яскравими дидактичними посібниками для складання або сортування різних фігур, а також інші дидактичні матеріали (включаючи спеціальні комп’ютерні програми), виконані в яскравих кольорах, аплікації, розмальовки, сценки з яскравими пальцьовими ляльками і т. д.

ЗВУКОВІ ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ (виконуємо з обережністю з тими, у кого йде подразнення на голосні звуки)

Дитина з аутизмом як би покритий «панциром», що відгороджує його від зовнішнього світу, в зв’язку з чим він поступово втрачає здатність до сприйняття інформації на слух. Це негативно позначається на навчанні і створює побутові проблеми, а тому необхідно грати з дитиною в сенсорні звукові ігри, наприклад:

«Що шумить?». Вибираються предмети, що видають неголосні звуки – дзвіночки з ніжним дзвоном, обгортковий папір, пакет, тиха брязкальце і т. Д. Дитина повинна вивчити ці предмети і їх звучання, а потім ви будете відвертатися і «шуміти» ними по черзі, запропонувавши малюку вгадати, який саме предмет зараз звучав;

“Високий низький”. Використовується іграшкове  піаніно або металофон. Навчіть дитину поняттям високих і низьких звуків, асоціюючи їх з різними ситуаціями – дощиком (дитина піднімає ручки вгору до хмаринки), «важкими» кроками ведмедя (дитина тупотить, як ведмедик) і т. Д. Потім програвайте звуки, заохочуючи малюка виконувати потрібні рухи ;

«Лікувальна класика». В цю гру грають за допомогою невеликих аудіо-фрагментів з класичних музичних творів за мотивами казок («Лускунчик», «Черевички», «Спляча красуня» та ін.) І карток з відповідними зображеннями. Описувати вголос картинки під музику, а потім включайте фрагменти і пропонуйте малюкові показати картинку, яка підходить до музики.

Предметні ігри ДЛЯ ДІТЕЙ-аутистів

Предметні ігри навчають дітей звертати увагу на різні властивості предметів і контактувати з іншими людьми, щоб грати в парі або групі. Приклади предметних ігор:

«М’ячик, йди». Сядьте на підлогу навпроти малюка і штовхніть до нього м’ячик. Запропонуйте дитині повертати м’яч таким же способом. Коли він навчиться грати в парі, можна буде перейти і до групової гри;

«Відкрий-закрий». Підготуйте кілька невеликих ємностей – коробочок, футлярів, баночок, які закриваються різними способами. Сховайте туди дрібні предмети і попросіть малюка дістати їх. Якщо він не впорається з першого разу – наочно продемонструйте, як потрібно відкривати ємності;

«Вечеря для ляльок». Дитина повинна «пригощати» ляльок різними «стравами» власного приготування. Для готування можна використовувати пластилін, кінетичний пісок, глину, пінопласт і т. Д. Показуйте дитині, як «готувати» ковбасу, хліб, тістечко, кашу і заохочуйте його «готувати» самостійно.

ЯКІ ТРУДНОЩІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ ЗА ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ІГОР з аутичними дітьми.

Найпоширеніше утруднення полягає в тому, що дитина просто не включається в ігровий процес і не проявляє видимого інтересу до нього.

Якщо дитина не звертає уваги на гру і не бажає брати в ній участі – ні в якому разі не наполягайте і не нав’язуйте. Часто буває, що гра дитині подобається, але зовні  залишається пасивною. Продовжуйте виконувати ігрові дії, залишаючись в полі зору дитини. Дайте своєму підопічному можливість детально розглянути гру , щоб надалі включитися в неї.

Також можуть виникнути й інші проблеми – наприклад, коли дитина:

лякається нових яскравих сенсорних відчуттів. Тому пропонувати нове слід поступово і «малими дозами»;

вимагає повторювати якусь ігрову дію знову і знову. Намагайтеся не противитися проханням дитини, щоб вона змогла повністю відчути елемент гри, але при цьому будьте напоготові, щоб корисна гра не перейшла в чергову непотрібну стереотипію;

не розуміє сюжету гри. Розробляйте нескладні сюжети, які не займають багато часу. Пам’ятайте, що довільна увага дітей з РАС відрізняється стислістю і нестійкістю. Посадіть на іграшкову грядку тільки два помідора, а не безліч різних овочів і т. д.

В процесі розвитку ігрових сюжетів маленький аутист може наполегливо уникати або категорично не сприймати якийсь із варіантів гри. Слід бути готовим до цього і своєчасно змінювати ігрові моделі, пропонуючи нові, більш цікаві дитині варіанти. 

ЯК ЗАЦІКАВИТИ ГРОЮ дитину з аутизмом

Вкрай важливо, особливо на першому етапі навчання розвиваючим іграм, орієнтуватися на власні бажання дитини. Завдяки постійному обліку особистих пристрастей і особливостей аутиста, ви зможете внести в його світ нові позитивні враження і урізноманітнити його життя найкомфортнішим для нього способом. Крім того, дуже важливо моделювати ігрові ситуації, що вимагають спільної уваги дитини і тренера, а також заохочувати  навіть за мінімальні успіхи.