Чому не можна кричати на дитину

Для того, щоб добре виховати свою дитину, батьки повинні запастись терпінням та значною витримкою. Проте, велика кількість батьків вважають, що кричати на малюка це нормально. От як не підвищувати голос, якщо він абсолютно не слухняний і не розуміє по іншому? Часом, самі спокійнісінькі батьки зриваються та кричать на дітей. Правда таки, багатьох із них потім мучить почуття провини за таку нестриманість, але батьки заспокоюються тим, що страшного нічого не сталося, і дитина знає, що його люблять.

Агресія у відповідь

В дуже рідких випадках можливо погодитися з тим, що крик допомагає вихованню. Але, якщо розібратися, то це дуже негативно впливає на психічний розвиток малюка, і він росте агресивним, затиснутим та невпевненим у собі. Кожного разу, коли один із батьків підвищує голос, він дуже віддаляє дитину від себе. Гнів і роздратованість руйнує теплі почуття і багато шкоди завдає самооцінці та психіці членів сім’ї, особливо, це стосується саме дітей. У такі моменти діти відчувають холод і злість самих рідних їм людей на світі, і можуть розчаруватися.

Зовсім маленькі малюки нічого не можуть вдіяти з криком батьків. Вони лише мовчки вислуховують гнівні вислови. Проте їх безпорадність з часом зникає…

Виховуючи за таким принципом далі, варто враховувати, що у підлітковому віці такого самого впливу як на малюка крик не чинитиме. Підліток спробує протестувати проти такого відношення до себе, почне відповідати на крик криком. Але страшнішим за все є те, що він сприйме це як нормальне явище, і надалі візьме агресивну модель поведінки за основу своєї майбутньої сім’ї.

Втрата авторитетності

Негативним ставленням батьки відштовхнуть від себе дитину, вони перестають бути для нього авторитетом.
Маючи багато дорослих проблем, батькам практично неможливо не зриватись на дитину, тим більше, якщо нервова система не в ідеальному стані. До виховання свого чада потрібно ставитися з максимальною відповідальністю, а отож, варто прибрати від себе подалі зовнішні подразники, що можуть викликати нервові негаразди. Також слід переглянути свій розпорядок дня. Важливо, щоб якомога більше виділялось часу на спілкування з дітьми, це підтримає взаєморозуміння між дитиною і батьками.

Часто буває, що батьки розуміють все, але не мають достатньої мотивації, щоб прямо зараз приступити до дій. Аби перестати зриватися та підвищувати голос на малюка, варто задуматися, скільки шкоди завдається дитині такими діями.

Розумійте своїх дітей, любіть і оберігайте їх!